Сіді-Ахмед (авіабаза)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сіді-Ахмед
Bizerte-Sidi Ahmed Air Base
Туніс Туніс, Бізерта
Координати37°14′36″ пн. ш. 009°47′11″ сх. д. / 37.2434167° пн. ш. 9.7863972° сх. д. / 37.2434167; 9.7863972
Типдіюча авіабаза
Інформація про об'єкт
ОператорВПС Тунісу
Інформація гарнізону
Гарнізон11-та навчально-тренувальна авіаескадрилья,
15-та винищувальна авіаескадрилья,
21-ша транспортна авіаескадрилья

Авіаба́за Сіді́-Ахме́д — аеродром з інфраструктурою базування військової авіації в Тунісі, розташований у 7 км на захід від Мензель-Абдеррахман, і в 9 км на захід-південний захід від Бізерти. Авіабаза військово-повітряних сил Тунісу.

Історія авіабази[ред. | ред. код]

Летовище у Сіді-Ахмед було збудоване до Другої світової війни за часів французького протекторату. Тоді аеродром був названий «Ролан Гаррос» (фр. Roland Garros), на честь французького піонера авіації та героя Першої світової війни Ролана Гарроса, який першим здійснив переліт через Середземне море. Гаррос стартував у Фрежусі в Південній Франції і приземлився у Бізерті.

Під час Другої світової війни аеродром використовувався 12-ю повітряною армією ВПС США в ході Північно-Африканської кампанії і вторгнення до Італії. Американці його класифікували як важкобомбардувальний аеродром Бізерта (англ. Bizerte Airfield). На аеродромі Бізерта в період між 2 і 9 грудня 1943 базувалися «літаючі фортеці» B-17 Flying Fortress 2-ї важкобомбардувальної групи.

Після Другої світової війни на аеродромі базувалися навчально-тренувальні і транспортні літаки військово-морської бази в Бізерті. Спроба командувача бази адмірала Моріса Аммана у червні 1961 року провести реконструкцію і подовжити злітно-посадкову смугу аеродрому призвела до масових заворушень тунісців і франко-туніської дипломатичної напруженості, які вилились у міждержавний збройний конфлікт, відомий як «бізертинська криза». В ході військових зіткнень 19-23 липня 1961, авіабаза була піддана мінометному обстрілу, в результаті якого були пошкоджені сім літаків (5 «Мартінів» і 2 «Моране-500»).

Після передачі аівабази Тунісу у 1963 році — військово-повітряна база збройних сил Тунісу.

Сили, що базуються[ред. | ред. код]

Частини ВПС, що дислокуються на базі:

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Maurer, Maurer, ред. (1982) [1969]. Combat Squadrons of the Air Force, World War II (вид. reprint). Washington, DC: Office of Air Force History. ISBN 0-405-12194-6. (англ.)
  • Patrick-Charles Renaud (2000). La Bataille de Bizerte (Tunisie) : 19 au 23 juillet 1961. Paris: L'Harmattan. ISBN 2738442862 (фр.)
  • * World Aircraft Information Files. Brightstar Publishing, London. File 337 Sheet 03 (англ.)